Сторінка психолога

• Не поспішайте задовольняти бажання дитини;

• Не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу; а давайте дитині постійні доручення. Стежте за їх виконанням;

• Не виконуйте за дитину те, що їй доручено, без поважної причини (такою причиною може бути хвороба);

• Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими: не поспішайте закінчити за неї фрази, не перебивайте, не підганяйте;

• Не нав'язуйте синові чи доньці свою думку чи волю: краще аргументовано
• доведіть, що так, як ви пропонуєте, буде краще;

• Привчайте дитину до аргументації своїх вчинків: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить;

• Спонукайте дитину пізнавати довкілля;

• Створіть навколо маляти безпечні умови для його перебування та пізнання (закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким можна порізатися, тощо);

• Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та корисність різних речей, правила користування ними;

• Вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, придумуйте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля;

• З найменшого віку привчайте дитину шанувати й любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків чи сестричок: не допускайте її самоствердження за рахунок інших;

• Пам'ятайте: прикладом для дитини насамперед є її батьки;

• Поважайте свою дитину, не принижуйте її гідність брутальними словами, глузуванням з її незграбності та невмілості, фізичними покараннями;

Любіть дітей не сліпою, а мудрою любов'ю. яка допоможе їм вирости гарними людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих умовах

Психолог радить :

Як   спілкуватися   з   дитиною.

Для здорового росту і розвитку дитини вам необхідно налагодити ефективне і достатньо тісне спілкування з нею, а також з їі вихователькою. Спілкування є основою розуміння і глибшого пізнавання, внаслідок чого люди по справжньому прислухаються одне до одного. Відомості, отримані від вас вихователькою, будуть використані для дієвішої роботи з вашою дитиною.

 Основними принципами ефективного спілкування є:

• активне слухання. Налагодьте зоровий контакт, кивайте головою, повторюйте дещо із сказаного співрозмовником, аби переконатись, що ви правильно зрозуміли, запитуйте для кращого з'ясування суті розмови;

• самовідданість. Щоб досягти взаєморозуміння, будьте наполегливі й уважні протягом усієї розмови;

• різноманітність. Використовуйте різні стратегії, як-от несловесне, письмове, зорове і дотикове спілкування;

• відвертість і стислість. Висловлюйте свої почуття, але не звинувачуйте при цьому інших. Ведіть мову від першої особи, наприклад: "Я турбуюся, коли ти зі мною не роззмовляєш, бо тоді мені здається, що з тобою щось негаразд". Не варто казати: "Ти поводишся невиховано, коли уникаєш розмови, а крім того, це мене дратує".

Ваші дії і слова повинні співпадати. Тому найкраще діяти і говорити одночасно, уникаючи тривалих лекцій чи дискусій. Якщо дитина розкидає кубики чи елементи конструктора, вам варто делікатно допомогти їй скласти з них щось, примовляючи: "От що ти можеш з цього збудувати". Іншою складовою ефективного спілкування є позитивні твердження: краще висловлювати свої думки у вигляді побажань, а не у формі настанов, обов'язкових для виконання. Спілкуйтеся з дитиною, а не влаштовуйте їй іспит чи інструктаж. Намагайтесь не ставити багато запитань, які передбачають однозначні "правильні" відповіді, які ви знаєте заздалегідь. Натомість, обговорення і діалог сприяють мовному розвиткові і здоровому емоційному стану дитини.

Психолог радить :

Як розвивати здібності дитини.

Для батьків природньо бажати, щоб їхня дитина була освіченою та досягла успіху, навіть трошки більшого, ніж інші діти. Але таке ставлення спонукає батьків чинити тиск на дитину. Це може призвести до того, що дитина зненавидить речі, які ті раніше цікавили. Батьки та вихователі nовинні чітко збалансувати обсяг примусового розвитку навичок та талантів у дитини, та обсяг надання їм повної свободи у виявленні себе. Здоровий розвиток залежить від цього балансу.

 Існує багато шляхів зробити це:

• Отримуйте задоволення від танців, співів, гри на інструменті та спортивних занять разом із вашою дитиною, щоб зменшити враження, ніби ви силоміць "виставляєте її на люди". Майте реалістичні сподівання та утримайтесь від критичних зауважень стосовно навичок вашої дитини .

• Дайте дитині можливість обрати вид мистецтва, гру, танець, які їй подобаються. Не вимагайте негайних результатів і не керуйте роботою дитини. Цінуйте творчість.

• Пізнайте свою дитину та поводьтеся з нею відповідно до її особистості. Одні діти люблять грати у виставах, інші - ні. Не змушуйте дитину грати якусь роль, якщо вона не хоче цього. І обов'язково дайте дитині можливість брати участь у виставі, якщо вона хоче.

• Переконайтесь, що ваша дитина успішно розвивається, але не будуйте великих сподівань з цьогоприводу. Дозвольте вашій дитині робити розважливий вибір. Дозвольте їй вибрати інструмент, на якому грати, вид спорту, який їй найбільше подобається, роль у виставі. Більшість людей досягають успіху в тому, що Їїм подобається, та одержують задоволення від того, в чому вони успішні .

• Переконайтеся, що вихователь знайомий з особливостями та вподобаннями вашої дитини. Переконайтеся, що ті дорослі, які будуть викладати спеціальні курси вашій дитині (музику, спорт, танці), добрі та дбайливі, мають реалістичні сподівання щодо вашої дитини й підходять особистості вашої дитини та її рівню навичок. Цінуйте особистість вашої дитини. Підтримуйте її інтереси, її стиль та схильності .

Дозволивши дітям робити вибір, прислухаючись до їхніх потреб,  дорослі сприяють фізичному і психологічному здоров'ю дітей.

Психолог радить :

Першокласник. Що треба знати батькам.

Ваша дитина – майбутній першокласник . І ми разом з вами намагаємося підготувати її до навчання у школі. Придивіться уважніше, поговоріть з малюком про його майбутнє  навчання,  вчительку,  шкільні турботи і переживання!  Намагайтеся        отримати найповнішу інформацію про ставлення дитини до школи, допоможіть їй позитивно налаштуватися на навчання.

• Ні в якому разі не лякайте малюка школою, старайтеся уникати можливих стресових ситуацій.
• Щиро проявляйте зацікавлення  справами дитини. Вона повинна постійно відчувати Вашу підтримку і турботу.
• Спочатку Ваш першокласник буде багато про що забувати ,губити і плутати. Вмійте не робити з цього трагедії , але постійно нагадуйте про обов'язковий порядок. Терпеливо і спокійно вчіть майбутнього школяра дотримуватися порядку у повсякденному житті.
• По можливості намагайтеся якомога більше часу проводити з дитиною. На початку навчання йому особливо потрібне чуйне, уважне ставлення батьків. Будьте лагідними і не дуже суворими в цей період.
• Частіше хваліть дитину, навіть за незначні успіхи. В разі невдач уникайте різкого, категоричного тону , а спокійно виправте помилку і вкажіть сину чи доньці, як робити правильно.
• Слідкуйте за здоров'ям дитини: труднощі адаптації можуть негативно вплинути на чутливу нервову систему малюка і викликати проблеми зі здоров'ям.

Пам'ятайте, що Ви перші і найбільш важливі вчителі своєї дитини. Перший досвід навчання має величезний вплив на все життя людини. І яким він буде - позитивним чи негативним - залежить в першу чергу лише від Вас. Дві речі Ви можете подарувати Вашій дитині на все життя: одна - коріння, а друга - крила. Скільки  б ми  не прожили, все одно повертаємося до досвіду дитинства. Тож докладіть всі зусилля, щоб в цей час в малюка було якомога більше приємних переживань і турбот .Очікуваня радості, віра в себе і свою дитину - це основа її високих досягнень у майбутньому.

Дитина в першому класі - це не просто дитина.

Це вже особистість, це чудова людина.

Щоб легше їй було проблеми долати ,

Дорослі мусять завжди помагати.

Чуйне cepцe і батьківське розуміння -

Добра поміч на шляху учіння